четверг, 21 февраля 2013 г.

Ликвидация основного средства

Однією з метою, яку переслідував законотворець з прийняттям податкового кодексу, було зближення податкового та бухгалтерського обліку. Та незважаючи на всі ці спроби, між ними залишається ще велика прірва. Одним з таких прикладів є визначення фінансового результату від ліквідації об’єкта основного засобу.
Спробуємо порівняти наслідки, що виникають у податковому та бухгалтерському обліку у зв’язку з такою операцією.
  
   Бухгалтерський облік.
  
   Пункт 34 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. за №29, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000р. за №288/4509 (далі П(С)БО 7), вказує нам на те, що фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів. Тобто, для того, щоб визначити фінансовий результат від ліквідації основних засобів, потрібно доходи, отримані від такої ліквідації, порівняти з витратами.
  
   Як таких, доходів при ліквідації не виникає, за винятком вартості товарно-матеріальних цінностей, які можуть бути отримані в ході ліквідації. Про це нам вказують Методичні рекомендації з обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003р. №561 із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України (далі Методичні рекомендації) та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 від 30.11.99р. затверджена наказом Міністерства фінансів України 30.11.99р. №291 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.12.99р. за №893/4186 (далі Інструкція). Зокрема згідно пункту 44 Методичних рекомендацій деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані при розбиранні і демонтажу основних засобів, що ліквідуються, оприбутковуються з визнанням іншого доходу і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів, включаючи матеріальні цінності і деталі з вмістом матеріалів, які приймаються (збираються) спеціалізованими заготівельними (переробними) підприємствами.
  
   І хоча на фінансовий результат це не впливає, проте деякі фахівці не згодні з таким підходом методичних рекомендацій і вважають, що сума вартості матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації об’єкта основних засобів, не збільшує інший дохід, а зменшує витрати від ліквідації основних засобів.
  
   До складу витрат від ліквідації об’єкта основних засобів згідно все тих же п. 44 П(С)БО 7 та п. 45 Методичних рекомендацій включається залишкова вартість такого об’єкта та витрати пов’язані з проведенням ліквідації.
  
   Поняття залишкової вартості міститься в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.99р. за №396/3689 (далі П(С)БО 2). Пункт 16 П(С)БО 2 зазначає, що залишкова вартість – це різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу.
  
   Витратами, пов’язаними з ліквідацією, можуть бути заробітна плата працівників, відрахування на соціальні заходи, витрати сировини, матеріалів, інших запасів, послуги допоміжних та обслуговуючих підрозділів і сторонніх підприємств тощо.
  
   Крім того в п. 21 П(С)БО 7 та п. 38 Методичних рекомендацій зазначено, що при вибутті об’єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. Тобто, якщо по об’єкту основного засобу, який ліквідовується, раніше були проведені уцінки та дооцінки, і сума дооцінок більша ніж сума уцінок, в результаті чого утворилося сальдо по субрахунку 423, то при ліквідації такого основного засобу на цю суму повинна бути здійснена бухгалтерська проводка Дт 423 Кр 441.
  
   Податковий облік.
  
   Податок на прибуток.
  
   Відповідно до пп. 145.1.4. п. 145.1. ст. 145. Податкового кодексу України від 02.12.2012р. зі змінами та доповненнями (далі Податковий кодекс) амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом основного засобу його ліквідаційної вартості. Амортизація об’єкта основного засобу припиняється з місяця, наступного за місяцем у якому такий об’єкт ліквідований.
  
   Згідно з п. 146.16. ст. 146. Податкового кодексу у разі ліквідації основних засобів за рішенням платника податку або в разі якщо з незалежних від платника податку обставин основні засоби (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних засобів внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об'єкта основних засобів.
  
   Визначення вартості, яка амортизується дає нам стаття 14 Податкового кодексу. Так згідно з пп. 14.1.19. п. 14.1. ст. 14. Податкового кодексу вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка амортизується, - це первісна або переоцінена вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. При чому мається на увазі переоцінка у розумінні пп. 146.21. ст. 146. Податкового кодексу. Адже переоцінка основних засобів згідно з П(С)БО 7 ніяким чином не впливає на розмір балансової вартості об’єкта основного засобу в податковому обліку.
  
   Як бачимо, навіть якщо балансова вартість об’єкта основного засобу, що ліквідовується, і в бухгалтерському і в податковому обліку однакова, виникає суттєва різниця між бухгалтерською та податковою оцінкою витрат від ліквідації основного засобу. В бухгалтерському обліку при ліквідації до складу витрат включається залишкова вартість об’єкта, який ліквідовується (різниця між первісною чи переоціненою вартістю і сумою накопиченого зносу), а в податковому обліку до витрат відноситься величина, яка дорівнює первісній чи переоціненій вартості за вирахуванням суми накопиченого зносу та ліквідаційної вартості.
  
   Тобто якщо ліквідаційна вартість об’єкта основного засобу, що ліквідовується рівна нулю, то витрати від такої ліквідації у бухгалтерському і податковому обліку будуть рівні. Якщо ж по такому об’єкту буде встановлена ліквідаційна вартість, то на таку суму витрати у податковому обліку будуть менші ніж витрати у бухгалтерському обліку.
  
   Витрати понесені в процесі ліквідації основного засобу Податковий кодекс відносить до витрат звітного періоду. Про це свідчить п. 144.2. ст. 144. Податкового кодексу, де зазначено, що не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на ліквідацію основних засобів. До речі аналогічна думка міститься в Єдиній базі податкових знань.
  
   Крім того, податківці у своєму листі від 23.05.2012 №8802/6/15-1415 наголошують, якщо у випадку ліквідації об’єкта основних засобів підприємство отримує товарно-матеріальні цінності (далі - ТМЦ), які можуть бути використані у господарській діяльності, а також реалізовані, то відповідно до пп. 135.5.14. п. 135.5. ст. 135. Податкового кодексу у звітному періоді визнає такі ТМЦ активами і їх вартість включається до складу доходу, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.
  
   Приклад 1. Підприємство прийняло рішення про ліквідацію основного засобу (приміщення складу). Первісна вартість і сума накопиченого зносу в бухгалтерському і податковому обліку рівні і становлять 150 000,00 грн., і 60 000 грн. відповідно, ліквідаційна вартість встановлена на рівні нуля. Ні переоцінок, ні ремонтів, ні інших операцій, які б могли призвести до виникнення різниці в оцінці балансової вартості основного засобу в бухгалтерському і податковому обліку не було. В результаті ліквідації об’єкта отримані будівельні матеріали на загальну суму 10 000,00 грн. В процесі ліквідації були зайняті працівники, яким була нарахована заробітна плата у розмірі 1500,00 грн. Ставка ЄСВ (умовно) становить 37,26%. Результати від такої операції наведено в таблиці 1.
  
   
Таблиця 1.

  
№ п/пЗміст господарської операціїСумаБухгалтерський облікПодатковий облік
ДтКрДоходВитрати
1Списано суму накопиченого зносу60000,00131103  
2Списано залишкову вартість90000,00976103 90000,00
3Оприбутковані будівельні матеріали*10000,0020574610000,00 
4Витрати на ліквідацію (нарахована заробітна плата працівникам)1500,00976661 1500,00
5ЄСВ на заробітну плату558,90976651 558,90
6Визначено фінансовий результат90000,00791976  
10000,00746791  
1500,00791976  
558,90791976  
*Деякі фахівці вважають, що тут має бути проводка Дт 205 Кр 976
  
   Отже, в даному прикладі збитки від ліквідації приміщення складу у бухгалтерському і податковому обліку будуть рівними і становитимуть 82 058,90 грн.
  
   Приклад 2. Застосуємо ті ж самі умови, що і в першому прикладі за виключенням того, що ліквідаційна вартість приміщення складу у бухгалтерському і податковому обліку встановлена на рівні 7500,00 грн. Результати наведемо в таблиці 2.
  
   
Таблиця 2.

  
№ п/пЗміст господарської операціїСумаБухгалтерський облікПодатковий облік
ДтКрДоходВитрати
1Списано суму накопиченого зносу60000,00131103  
2Списано залишкову вартість90000,00976103 82500,00**
3Оприбутковані будівельні матеріали*10000,0020574610000,00 
4Витрати на ліквідацію (нарахована заробітна плата працівникам)1500,00976661 1500,00
5ЄСВ на заробітну плату558,90976651 558,90
6Визначено фінансовий результат90000,00791976  
10000,00746791  
1500,00791976  
558,90791976  
*Деякі фахівці вважають, що тут має бути проводка Дт 205 Кр 976
** Різниця між сумою, яка амортизується і сумою накопиченого зносу (пп.146.16. ПКУ)
  
   У бухгалтерському обліку збитки від ліквідації у другому прикладі будуть становити все ті ж 82 058,90 грн. Проте в податковому обліку вони будуть рівні 74 558,90 грн.
  
   Незрозуміло чим керувався законотворець прописуючи правила визначення витрат від ліквідації основного засобу у п.146.16 ст. 146 Податкового кодексу. Чи це свідомі його дії, чи може помилка у результаті нерозуміння бухгалтерського обліку. Але однозначно можна стверджувати, що ця норма податкового кодексу вносить суттєву різницю між бухгалтерським та податковим обліком такої операції як ліквідація основного засобу.
  
   ПДВ.
  
   Згідно ст. 185. Податкового кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Пп. 14.1.191. п. 14.1. ст. 14. прирівнює ліквідацію необоротних активів до постачання товарів.
  
   Базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового кодексу.
  
   Крім того згідно п. 189.9. ст. 189. Податкового кодексу у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
  
   У разі якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов'язання. Про це нам говорить п. 189.10. ст. 189. Податкового кодексу. Аналогічні висновки містяться в Єдиній базі податкових знань.
  
   Список використаної літератури.
  
   1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. за №29, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.05.2000р. за №288/4509.
  
   2. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року №561 зі змінами та доповненнями.
  
   3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджена наказом Міністерства фінансів України 30.11.99р. №291 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.12.99р. за №893/4186.
  
   4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. №87 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.06.99р. за №396/3689.
  
   5. Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.
  
   6. Лист ДПС України від 23.05.2012 №8802/6/15-1415.
  
   Автор: Пікало Олександр,
   головний бухгалтер,
   м. Полтава

Комментариев нет:

Отправить комментарий