Налоговая социальная льгота в 2013 году: порядок ее получения и применения

Податкова соціальна пільга у 2013 році: порядок її отримання та застосування

Податкову соціальну пільгу (за текстом — ПСП) передбачено розділом IV Податкового кодексу, вона дає можливість платнику податку зменшити нарахований загальний місячний оподатковуваний дохід, отриманий у вигляді заробітної плати від одного
роботодавця. Сума, на яку зменшується загальний місячний оподатковуваний дохід, визначається як відсоток прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слід звернути увагу на те, що п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу передбачено, що для цілей застосування пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 цього Кодексу ПСП до 31.12.201 Д р. надається в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (таблиця).

Статтею 7 Закону про Держбюджет-2013 встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2013 р. становить 11Д7 грн. З урахуванням зазначеного протягом 2013 р. розмір ПСП — 573,50 грн.

ПІДСТАВИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ПІЛЬГИ

Підставою для отримання платником податків ПСП є подання роботодавцю заяви про самостійне обрання місця застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право.

Категорії платників податку та перелік документів на отримання ПСП наведено в таблиці.

Норма Податкового кодексу	Категорія платників податку	Необхідні документи для отримання податкової соціальної пільги	Розмір ПСП,%	Сума ПСП, грн.
Підпункт «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169	Одинока матір (батько), вдова (вдівець) або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років*	Заява; копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей і або документ із   зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені   відповідним органом країни, в якій іноземна фізична   особа — платник податку постійно проживала (проживав) до прибуття в Україну; копія рішення органу опіки і піклування про встанов- лення опіки чи піклування (якщо із заявою зверта- ється опікун або піклувальник); копія свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець); копія паспорта	150	860,25
Підпункт «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169	Платник, який утримує дитину-інваліда, — у роз- рахунку на кожну таку дитину віком до 18 років	Заява; копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує вста- новлення батьківства, чи документи, які підтверджу- ють вік дитини (дітей), затверджені відповідним орга- ном країни, в якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживала (проживав) до прибуття в Україну; копія рішення органу опіки і піклування про встанов- лення опіки чи піклування (якщо із заявою зверта- ється опікун або піклувальник); пенсійне посвідчення дитини або довідка медико- соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років; медичний висновок, виданий закладами Мінохорони здоров'я України в установленому порядку (якщо із заявою звертається платник   податку, який утримує дитину-інваліда віком до 16 років)
Підпункт «в» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169	до категорії 1 або 2 осіб, які постраждали вна- слідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених гра- мотами Президії Верхов- ної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи	Заява; копія посвідчення (дубліката посвідчення) встановле- ного зразка: громадянина (громадянки), який (яка) постраждав (постраждала) внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії А з відбитком штампа «Перереєстро- вано» та записом про дату перереєстрації, а також вкладкою встановленого зразка; учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії А з відбитком штампа «Перере- єстровано» та записом про дату перереєстрації; громадянина (громадянки), евакуйованого (еваку- йованої) у 1986 р. із зони відчуження, категорії 2 серії Б; громадянина (громадянки), який (яка) по- стійно проживав (проживала) у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення урядом України про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28.06.89 р. № 224), категорії 2 серії Б. Особи, нагороджені Грамотою   Президії Верховної Ради УРСР за участь в ліквідації наслідків Чорно- бильської катастрофи, подають копію Грамоти
Підпункт «г» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169	Учень, студент, аспірант, ординатор, ад'юнкт	Заява; довідка з навчального закладу або наукової установи
Підпункт «ґ» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169	Інвалід І або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільгу яким визначено пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169	Заява; копія пенсійного посвідчення або довідка медико-со- ціальної експертизи
Підпункт «д» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169	Особа, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правоза- хисну діяльність, включа-	Заява; копія акта Президента України про призначення такої стипендії
Підпункт «е» 150 860,25 пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169	Учасник бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону № 3551, крім осіб, визна- чених у пп. «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169	Заява; копія посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверд- жують участь у бойових діях у період після Другої світової
Підпункт «а» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169	Герой України, Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці або повний кавалер ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особа, нагород- жена чотирма і більше медалями «За відвагу»	Заява; копія орденської книжки Героя   України, Героя Ра- дянського Союзу або Героя Соціалістичної Праці або копії орденських книжок кавалерів орденів Слави чи Трудової Слави трьох ступенів, або довідки чи інші документи, що підтверджують присвоєння звання Героя України, Героя Радянського Союзу, Героя Со- ціалістичної Праці, нагородження орденами Слави чи Трудової Слави трьох ступенів та чотирма медалями «За відвагу»	200	1147
Підпункт «б» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169	Учасник бойових дій під час Другої світової ві- йни або особа, яка у той час працювала в тилу, та інвалід І або II групи з числа учасників бойо- вих дій на території ін- ших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551	Заява; копія посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверд- жують участь у бойових діях під час Другої світової війни; пенсійне посвідчення або довідка медико-соціальної експертизи; документи, що підтверджую
Підпункт «в» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169	Колишній в'язень концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особа, визнана репресованою чи реабілітованою	Заява; довідка, видана компетентними органами, чи до- кументи, які містять необхідні відомості про факт визнання особи репресованою чи реабілітованою; копія посвідчення жертви нацистських переслідувань
Підпункт «г» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169	Особа, яку було насильно вивезено з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашист- ською Німеччиною та її союзниками	Заява; копія посвідчення жертви нацистських переслідувань або довідка, видана компетентними органами, чи документи, які містять необхідні відомості про факт насильного вивезення з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на   територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками
Підпункт «ґ» пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169	Особа, яка перебувала на блокадній території колишнього м. Ленінграда (м. Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р.	Заява; документ, який містить необхідні відомості про факт перебування на блокадній території колишнього м. Ле- нінграда (м. Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р.

*Одинокою матір'ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем

пільги, визначеної пп. «а» п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі,

зареєстрованому згідно із законом.

ПОНОВЛЕННЯ ЗАЯВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ПІЛЬГИ

   Податковим кодексом не передбачено щорічне поновлення заяв про застосування ПСП, і у разі дотримання вимог ст. 169 Податкового кодексу ПСП застосовується до заробітної плати платника податку з дня

отримання роботодавцем заяви про її застосування.

   Але якщо у платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав, ніж ті, які зазначались у попередній заяві, такий платник повинен подати нову заяву з відповідними підтвердними документами.

ВИБІР МІСЦЯ ОТРИМАННЯ (ЗАСТОСУВАННЯ) ПІЛЬГИ

   Платник податків на свій розсуд обирає найвигідніше місце застосування ПСП до заробітної плати незважаючи на те, де в нього знаходиться трудова книжка.

   Заява про застосування ПСП подається у довільній формі. За зразок може бути взято форму заяви, встановлену наказом № 461.

   Наводимо зразок заяви про застосування ПСП.

                                                                                            Працедавцю — ТОВ «Квітка»

                                                                                           Іванова Івана Івановича,

                                                                                           реєстраційний номер облікової картки

                                                                                          платника податків 1111111111,

                                                                                          який працює заступником директора

Заява про застосування

податкової соціальної пільги

      Прошу застосувати до нарахованого мені доходу у вигляді заробітної плати податкову соціальну пільгу в розмірі, визначеному в пп. 16Н. 1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України. 

     Для застосування податкової соціальної пільги надаю такі документи:

1) свідоцтво про народження Іванова Петра Івановича серія АА номер 111111;

2) свідоцтво про народження Іванова Павла Івановича серія АА номер 111112;

3) свідоцтво про народження Іванової Поліпи Іванівни серія АА номер 111113.

    Наведена інформація с достовірною.

    Мені відомо, що згідно з пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного і доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

              2 січня 2013 р.                                                              Іванов Іван Іванович

ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з наданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги і документів,

що підтверджують таке право

ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ПІЛЬГИ

   Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу ПСП застосовується до доходу, нарахованого

на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні

до неї згідно із законодавством виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми,

що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного

податкового року, помноженого на 1,4 та округленного до найближчих 10 грн. (у 2013 р. — 1610 грн.).

   Для цілей розділу IV цього Кодексу заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата,

інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку

з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

ПРИКЛАД 1

   Заробітна плата платника податків становить 1600 грн. Оскільки його дохід у межах граничного розміру (1610 грн.), такий платник податків має право на застосування пільги. Податком на доходи фізичних осіб оподатковується заробітна плата, з якої вже утримано єдиний соціальний внесок та ПСП.

   Визначаємо суму єдиного соціального внеску, що утримується із нарахованої заробітної плати:

1600 грн. х 3,6% = 57,60 грн.

  Вираховуємо суму єдиного соціального внеску:

1600 грн. - 57,60 грн. = 1542,40 грн.

 Визначаємо базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб із урахуванням ПСП:

(1542,40 грн. - 573,50 грн.) х 15% = 145,34 грн.

Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:

 1542,40 грн. - 145,34 грн. = 1397,06 грн.

У разі перевищення місячної заробітної плати понад установлений Податковим кодексом розмір питання щодо надання ПСП не розглядається незалежно від категорії платника податку.

Податковим кодексом не передбачено застосування ПСП до доходів, відмінних від заробітної плати

УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ПІЛЬГИ

   Положеннями п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу передбачено, що ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. При цьому заробітна плата платника податку не повинна перевищувати

розмір, встановлений пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу.

   Якщо заяву і підтвердні документи подано не з початку місяця, ПСП застосовується до всієї суми

доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого в такому місяці.

   У свою чергу, роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

ПРИКЛАД 2

Працівник працює з 04.02.2013 р„ а заяву про застосування податкової соціальної пільги роботодавець отримав 12.02.2013 р.

У такому випадку незалежно від дня подання заяви працівник має право на застосування пільги до місячного доходу за лютий.

УРАХУВАННЯ ЛІКАРНЯНОГО З МЕТОЮ ВИЗНАЧЕННЯ ГРАНИЧНОГО ДОХОДУ

   Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з

метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП, та в інших випадках їх оподаткування такі доходи (їх частина) належать до відповідних податкових періодів їх нарахування (абзац

третій пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу).

   Відповідно до абзацу 11 пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу як виняток із цього підпункту виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності, включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку.

   Водночас абзацом другим пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 зазначеного Кодексу встановлено, що ПСП

не може застосовуватись до доходів платника податку, інших, ніж заробітна плата.

   Пунктом 1 ст. 35 Закону № 2240 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, визначених цією статтею.

  Відповідно до п. 2 цієї статті допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або

травми, не пов язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується    Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи

в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому постановою № 439.

   Таким чином, виплати за листками непрацездатності (оплата перших п'яти днів тимчасової

непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності)

з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати

і враховуються при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП. Такі

суми включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковуються з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу.

ПОДАТКОВА СОЦІАЛЬНА ПІЛЬГА НА ДІТЕЙ

   Особливість надання ПСП на дітей полягає насамперед в особливому механізмі визначення граничного

розміру заробітної плати для застосування пільги.

   Граничний розмір доходу, я к и й дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та розмірі, передбачених підпунктами 169.1.2 і «а», «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, визначається як д о б у т о к суми, встановленої в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу, та відповідної кількості дітей.

ПРИКЛАД З

    Сім'я складається з матері, батька та двох дітей. Для одного з батьків гранична сума доходів встановлюється виходячи з кількості дітей — по 1610 грн. на кожного, тобто 1610 грн. х 2 = 3220 грн.

   Таким чином, один із батьків може скористатися пільгою, якщо його заробітна плата буде не більшою від 3220 грн., а другий — якщо його дохід не перевищує 1610 грн.

ПРИКЛАД 4

Працівник має трьох дітей, один з яких є інвалідом. Його заробітна плата становить 3500 грн. Матір дітей не працює. Оскільки батько має трьох дітей, граничний розмір доходу для застосування ПСП становить 1610 грн. х 3 (дітей) = 4830 грн. Отже, такий працівник має право на пільгу. Розрахуємо його заробітну плату.

   Обчислюємо єдиний соціальний внесок:

   3500 грн. х 3,6% = 126 грн.

   Вираховуємо суму єдиного соціального внеску:

   3500 грн. - 126 грн. = 3374 грн.

   ПСП становить (573,50 грн. х 2) + 860,25 грн. = 2007,25 грн.,

   де 860,25 грн. — розмір пільги платника, який утримує дитину-інваліда.

   Зменшуємо заробітну плату на розмір пільги:

   3374 грн. - 2007,25 грн. = 1366,75 грн.

   Податок на доходи фізичних осіб становить

   1366,75 грн. х 15% = 205,01 грн.

   Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:

   3374 грн. - 205,01 грн. = 3168,99 грн.

ЗАСТОСУВАННЯ ПСП ІНШИМИ КАТЕГОРІЯМИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

   Податковим кодексом крім зазначених (загальної і на дітей) ПСП передбачено також підвищений

розмір пільги, яким можуть скористатися платники податків (див.таблицю). До них належать одинокі

батьки з дітьми, батьки, які утримують дитину-інваліда, чорнобильці та ін. Такі платники податків зазначають про це право у заяві про застосування пільги та надають відповідні підтвердні документи.

   Якщо державний службовець має право на підвищений розмір ПСП, він повинен подати заяву, в якій

зазначається, якою саме пільгою він бажає користуватися, та додати до заяви підтвердні документи.

   У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір питання щодо надання

ПСП не розглядається незалежно від категорії платника податку.

Якщо платник податку має право на ПСП з двох або більше підстав, то застосовується одна пільга

з підстави, яка передбачає її найбільший розмір. Проте якщо платник податку утримує двох і більше дітей,

у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів), ПСП, що надається платнику податку як багатодітному батьку,

додається до ПСП на дитину інваліда.

ПІЛЬГА НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ

Нормами Податкового кодексу наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП

не може застосовуватись, а саме до:

• доходів платника податку, інших, ніж заробітна плата;

• заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординато-

рів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

• доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО СТРОКІВ ЗАСТОСУВАННЯ ПІЛЬГИ

   Відповідно до пп. 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу ПСП, встановлена для: батьків, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років (пп. 169.1.2 п. 169.1 цієї статті); одиноких матерів (батьків),

вдів (вдівців) або опікунів, піклувальників, які мають дітей до 18 років (пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1

цієї статті); платників податку, які утримують дітей-інвалідів до 18 років (пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї

статті), надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років.

   Право на отримання такої ПСП втрачається у разі позбавлення платника податку батьківських прав

або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, у тому числі

у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від того, береться

плата за таке утримання чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання,

починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія.

   Надання ПСП, передбаченої підпунктами «в» — «е» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу

(зокрема, учням, студентам, аспірантам, ординаторам, ад'юнктам, інвалідам І або II групи та ін.), зупиняється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому платник податку втрачає статус, визначений у цих підпунктах.

   Крім того, ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник

податку помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає

статус резидента, або був звільнений з місця роботи (пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу).

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

  Оскільки ПСП застосовується на підставі поданої платником заяви, то й відповідальність за неправомірне застосування пільги несе платник.

   Якщо з вини платника здійснюється неправомірне застосування ІІСП, такий платник втрачає право на її отримання за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем поновлення права на пільгу.

   Відновлення права на пільгу можливо при поданні платником заяв про відмову від пільги всім роботодавцям, яким раніше подавалися заяви про застосування ПСП. У заяві потрібно зазначити місяць, коли відбулооцтаке порушення.

   На цій підставі кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф

у розмірі 100% суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку,

а якщо сума виплати недостатня, — за рахунок наступних виплат.

   У разі якщо суми недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу

платника податку, такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку.

   При цьому право на застосування ПСП відновиться з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

ЗАПИТАННЯ — ВІДПОВІДІ

ПРАВО НА ПІДВИЩЕНИЙ ГРАНИЧНИЙ ДОХІД ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПІЛЬГИ

Сім'я складається з дев'яти осіб: мати, батько та семеро дітей. Заробітна плата батька становить 10 000 грн., а матері — 3000 грн. Хто з батьків має право на отримання ПСП і в якому розмірі?

   Для одного з батьків сума граничного доходу визначається відповідно до кількості дітей — по 1610 грн.

на кожну дитину: 1610 грн. х 7 (дітей) = 11 270 грн.

   Тобто один з батьків може скористатися податковою соціальною пільгою на дітей, якщо його заробітна

плата буде не більшою від 11 270 грн., а другий — якщо його заробітна плата не перевищує звичайний граничний дохід (1610 грн.).

   Розраховуємо суму пільги:

   573,50 грн. х 7 (дітей) = 4014,50 грн.

   Визначаємо, кому з батьків вигідніше скористатися правом на підвищення граничного доходу.

   Якщо таким правом скористається батько

   Обчислюємо єдиний соціальний внесок:

   10 000 грн. х 3,6% = 360,00 грн.

   Визначаємо суму єдиного соціального внеску:

   10 000 грн. - 360,00 грн. = 9640,00 грн.

   Податок на доходи фізичних осіб без урахування ПСП становить

   9640,00 грн. х 15% = 1446,00 грн.

   Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:

   9640,00 грн. - 1446,00 = 8194,00 грн.

   Податок на доходи фізичних осіб із врахуванням ПСП становить

   (9640,00 грн. - 4014,50 грн.) х 15% = 843,83 грн.

   Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:

   9640,00 грн. - 843,83 грн. = 8796,17 грн.

   Отже, з урахуванням ПСП батько отримає 8796,17 грн., що на 602,17 грн. більше, ніж без застосування пільги.

   Якщо таким правом скористається матір

   Обчислюємо єдиний соціальний внесок:

   3000 грн. х 3,6% = 108,00 грн.

   Визначаємо суму єдиного соціального внеску:

   3000 грн. - 108,00 грн. = 2892,00 грн.

   Податок на доходи фізичних осіб без урахування ПСП становить

   2892,00 грн. х 15% = 433,80 грн.

   Утримуємо податок на доходи фізичних осіб:

   2892,00 грн. - 433,80 = 2458,20 грн.

   Визначаємо дохід, який підлягає оподаткуванню з урахуванням ПСП:

   2892,00 грн. - 4014,50 грн. = - 1122,50 грн.

   Оскільки з урахуванням пільги розмір доходу має від'ємне значення, заробітна плата матері не оподатковуватиметься податком на доходи фізичних осіб і вона отримає 2892,00 грн., що на 433,80 грн. більше, ніж без застосування пільги.

   Таким чином, скористатися правом на підвищений граничний дохід для застосування ПСП вигідніше батьку.

   Щодо матері, то оскільки її заробітна плата (3000 грн.) вище граничного розміру доходу (1610 грн.), вона не зможе скористатися ні ПСП на дітей, ні загальною ПСП.

ПРАЦІВНИК ПРАЦЮЄ НЕПОВНИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ

Працівник працює неповний робочий день на 0,5 ставки, яка становить 3000 грн.

Чи можна надавати йому ПСП (загальну) за умови, що він подав заяву про її застосування?

   Статтею 56 КЗпП визначено випадки, за яких може встановлюватись неповний робочий день, зокрема

за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Оплата праці в цих випадках

провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного

робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Отже, якщо працівник працює на підприємстві на 0,5 ставки (неповний робочий день) за трудовим

договором (контрактом) і отримує заробітну плату (у визначенні Податкового кодексу), він має право

на застосування до нарахованої заробітної плати ПСП, встановленої пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 цього Кодексу, за умови дотримання вимог цієї статті.

ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ КОРИСТУВАННЯ ПІЛЬГОЮ

   Чи може продовжувати користуватися ПСП працівник, який має трьох дітей (сина-інваліда семи років і доньок-близнюків, яким у 2013 р. виповнюється вісімнадцять років), якщо його доньки навчаються на стаціонарному відділенні інституту на платній основі, тобто батько продовжить їх утримувати

і після 18 років?

   Податковий кодекс не містить жодних винятків із загальних норм, які б давали змогу платникам податку, що є багатодітними батьками, одинокою матір'ю (батьком), утримують дитину-інваліда тощо, продовжувати користуватися правом на ПСП на дітей після досягнення дітьми 18 років, наприклад у разі їх навчання у вищих навчальних закладах (незалежно від форми навчання).

   Підпунктом 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу визначено, що ПСП, встановлені для цих категорій платників податків, надаються до кінця року, в якому дитина досягає 18 років.

   Платник податку, який утримує трьох дітей віком до 18 років (при цьому одна дитина є інвалідом), має

право на пільги, встановлені пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169

Податкового кодексу у розмірі 100% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 цього пункту у розрахунку

на кожну дитину, крім дитини-інваліда, на яку пільга надається відповідно до пп. «6» пп. 169.1.3 п. 169.1

ст. 169 Податкового кодексу в розмірі 150% відповідно.

   При цьому згідно з абзацом другим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та розмірі, передбачених підпунктами 169.1.2 та «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, встановленої в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

   Отже, до кінця 2013 р. батько матиме право на пільгу в розмірі 100% на доньок: 2 х 573,50 грн. =

= 1147 грн. і 150% на сина — 860,25 грн. При цьому розмір його нарахованої заробітної плати не повинен перевищувати 4830 грн. (1610 грн. х 3 (дітей)) за умови, що матір дітей не користується правом

на підвищення граничного розміру доходу для застосування ПСП відповідно до кількості дітей.

ЗАСТОСУВАННЯ ПІЛЬГИ ПЕНСІОНЕРАМИ

У зв'язку зі специфікою роботи (охорона на автомобільній стоянці) на підприємстві працює багато пенсіонерів за віком. їх заробітна плата невелика, оскільки працюють почергово — через дві доби. Чи можна застосовувати до заробітної плати таких працівників-пенсіонерів ПСП?

   До заробітної плати працівників-пенсіонерів можна застосовувати ПСП.

   Так, пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу встановлено, що ПСП не може застосовуватись до:

• доходів платника податку, інших, ніж заробітна плата;

• заробітної плати, яку платник податку протягом Звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

• доходів самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

   Тобто Податковим кодексом не встановлено обмежень щодо застосування ПСП до доходів у вигляді заробітної плати, яку платник податку отримує одночасно з доходами у вигляді пенсії.

   Таким чином, якщо розмір нарахованої заробітної плати не перевищує визначений пп. 169.4.1 п. 169.4

ст. 169 Податкового кодексу, і за умов, що працівники-пенсіонери подали заяви про застосування

пільг та документи, що підтверджують таке право, вони мають право на ПСП, встановлені цією статтею.

БАГАТОДІТНА МАТИ

На підприємстві, де працює жінка, яка має трьох дітей (восьми, десяти та дванадцяти років), їй надається ПСП як багатодітній матері. У грудні 2012 р. жінка розлучилася з чоловіком. Чи має вона право на додаткові пільги?

   Підпунктом 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу встановлено, що платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на ПСП у розмірі 100% суми пільги, яку визначено у пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169

Податкового кодексу у розрахунку на кожну таку дитину.

   Платник податку, який вважається одинокою матір'ю, має право на ПСП у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 цієї статті (у 2013 р. — 860,25 грн.) у розрахунку на кожну дитину віком

до 18 років, тобто у цьому випадку 860,25 грн. х 3 = 2580,75 грн. (пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу).

   При цьому відповідно до абзацу другого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктами 169.1.2 та «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей, тобто в цьому випадку 1610,00 грн. х 3 = 4830,00 грн.

   Відповідно до п. 5 Порядку № 1227 для застосування пільги з підстави, передбаченої у пп. «а»

пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, крім заяви про застосування пільги одинока матір, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, повинна подати:

• копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей

про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;

• копію паспорта.

   Для цілей цього пункту одинокою матір'ю вважається особа, яка на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебуває у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.

   Таким чином, за умови, що нарахована заробітна плата одинокої матері, яка має трьох дітей, протягом 2013 р. на місяць не перевищуватиме 4830 грн., та за умови подання відповідної заяви

вона матиме право на застосування підвищеної пільги як одинока мати.

ОДНОРАЗОВА РОБОТА ЗА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИМ ДОГОВОРОМ

   Платник податку, який отримує на підприємстві заробітну плату і користується правом на ПСП як багатодітний батько, планує за винагороду виконати на цьому самому підприємстві одноразову роботу за цивільно-правовим договором. Чи не стане укладання такого договору перешкодою для отримання ПСП?

   Для цілей розділу IV Податкового кодексу заробітна плата — основна та додаткова заробітна плата, інші

заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

   Статтею 21 КЗпП встановлено, що трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

   Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

   Разова виплата винагороди за цивільно-правовим договором згідно з нормами Податкового кодексу

не є заробітною платою і жодним чином не вплине на реалізацію платником податку свого права

на ПСП за умови дотримання інших вимог ст. 169 Податкового кодексу.

ЗАСТОСУВАННЯ ПІЛЬГИ У МІСЯЦІ ЗВІЛЬНЕННЯ

У місяці звільнення з роботи працівнику будуть виплачені заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку (усього 1570 грн.). Чи застосовується в місяці звільнення ПСП?

Якщо так, то як правильно її застосувати: до загальної суми (з урахуванням компенсації) чи тільки до заробітної плати?

   Статтею 83 КЗпП встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають

дітей.

   Таким чином, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб грошова компенсація за невикористану відпустку розглядається як заробітна плата і враховується при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП. Зазначена сума включається до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу.

   Згідно з пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 цього Кодексу ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи.

   Отже, до суми нарахованої працівнику заробітної плати за дні, відпрацьовані у місяці звільнення, з урахуванням компенсації за невикористану відпустку застосовується ПСП, встановлена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, за умови дотримання вимог цієї статті.

   Крім того, роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, з урахуванням положень абзацу другого п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем (пп. «в» пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу).

ПРАЦІВНИКА ПРИЙНЯТО НА РОБОТУ І ЗВІЛЬНЕНО В ОДНОМУ МІСЯЦІ

Якщо працівника прийнято і звільнено з роботи в одному календарному місяці, чи повинні на підприємстві застосовувати ПСП до його заробітної плати? До цього працівник ніде не працював (на цьому підприємстві йому відкрили трудову книжку) і подав заяву на застосування пільги.

   Згідно з абзацом другим пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

   При цьому відповідно до пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 цього Кодексу ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи.

   Отже, якщо працівника прийнято і звільнено з роботи в одному календарному місяці, до суми заробітної плати, нарахованої йому за відпрацьовані дні, застосовується ПСП за умови дотримання вимог ст. 169 Податкового кодексу.

   Крім того, роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, з урахуванням положень абзацу другого п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем (пп. «в» пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу).

Наталія ЛИТОВЧЕНКО,

заступник директора Департаменту оподаткування

фізичних осіб ДПС України,

та Наталія ГОРМАКОВА,

головний державний податковий інспектор відділу моніторингу

та координації роботи з питань адміністрування доходів

фізичних осіб Управління майнових податків та моніторингу

з питань оподаткування фізичних осіб

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755Л/І

Закон про Держбюджет-2013 — Закон України від 06.12.2012 р. № 5515Л/І «Про Державний бюджет України на 2013 рік»

Закон № 2240 - Закон України від 18.01.2001 р. № 2240-111 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»

Закон № 3551 - Закон України від 22.10.93 р. № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Постанова № 439 — постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 439 «Про затвердження Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації»

Порядок № 1227 — Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р, № 1227

Наказ № 461 - наказ ДПА України від 30.09.2003 р. № 461 «Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку» (втратив чинність)

За матеріалами: "Вісник податкової служби"