Порядок обліку операцій з купівлі-продажу іноземної валюти банками та іншими фінансовими установами в межах дії Податкового кодексу України
Статтею 5 Декрету про валютне регулювання визначено, що для здійснення
валютних операцій, в тому числі діяльності з обміну валют, банкам та іншим фінансовим установам необхідно мати генеральну ліцензію, яку видає Нацбанк України.
Порядок здійснення операцій в іноземній валюті банками та іншими фінансовими установами, які отримали відповідну ліцензію, встановлено п. 14 ст. 7, п. 1 ст. 44 Закону №679.
Банки та фінансові установи при здійсненні валютних операцій зобов'язані подавати до Нацбанку України звітність, складену за нормами бухгалтерського обліку та з використанням даних бухгалтерських балансів і аналітичних рахунків бухгалтерського обліку з урахуванням значень параметрів аналітичного обліку, в тому числі в щоденному режимі за формою №521. У звіті наводяться обсяги придбаної або проданої готівкової іноземної валюти, виключаючи обсяги іноземної валюти за конверсійними операціями згідно з Правилами, затвердженими постановою №124.
Підпунктом 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу визначено, що у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу.
У разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти.
Під терміном "балансова вартість іноземної валюти" розуміють вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу, а під терміном "вартість іноземної валюти на дату здійснення операції" – вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату здійснення операції (пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу).
Оскільки постановою №124 встановлено щоденний режим подання банками та іншими фінансовими установами даних балансу щодо здійснених операцій з купівлі та продажу іноземної валюти, то під балансовою вартістю іноземної валюти для банків та інших фінансових установ слід розуміти вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату здійснення операції.
У разі придбання (купівлі) іноземної валюти за гривні до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між сумою гривень, витрачених на придбання іноземної валюти за курсом придбання, та вартістю такої придбаної (купленої) валюти, визначеною за офіційним курсом на дату здійснення операції придбання (купівлі) іноземної валюти.
При здійсненні операції з продажу іноземної валюти за гривні до складу відповідно доходів або витрат звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між сумою гривень, отриманою від продажу іноземної валюти за курсом продажу, та вартістю такої проданої валюти, визначеною за офіційним курсом на дату здійснення операції продажу іноземної валюти.
У разі придбання (купівлі) іноземної валюти за іншу іноземну валюту до складу відповідно доходів або витрат звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між вартістю придбаної іноземної валюти, визначеною за офіційним курсом на дату здійснення операції, та вартістю проданої валюти, визначеною за офіційним курсом на дату здійснення операції.
Таким чином, при здійсненні конвертації іноземної валюти визначення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти проводиться на кожну дату здійснення операції придбання або продажу іноземної валюти та на дату звітного балансу на весь залишок іноземної валюти відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому позитивне значення курсових різниць враховується у складі доходів звітного періоду, а від'ємне значення курсових різниць враховується у складі витрат звітного періоду (пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу).
Оподаткування фінансових послуг, пов'язаних з обігом електронних грошей
Електронні гроші – це одиниці вартості, які є грошовим зобов'язанням емітента (п. 1.3 Загальних положень постанови №481).
Грошове зобов'язання – це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Порядок оподаткування операцій з відступлення права вимоги грошового боргу встановлено п. 153.5 ст. 153 Податкового кодексу. Відповідно до цього пункту з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.
При першому відступленні зобов'язань витрати, понесені платником податку – першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами – у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог Податкового кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами – у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку – першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умови, що таку заборгованість було включено до складу витрат згідно з вимогами Податкового кодексу.
Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу доходу платника.
Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, від'ємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи.
Враховуючи викладене, платник податку на прибуток в окремому обліку фінансових результатів операцій з правами вимоги має відображати їх у такому порядку: при першому відступленні зобов'язань витрати, понесені платником податку – першим кредитором (агентом), визначаються в розмірі фактичної (номінальної) вартості випущених емітентом електронних грошей, завантажених на електронний пристрій, який перебуває в розпорядженні агента. До складу доходів включається сума коштів, отримана платником податку – першим кредитором (агентом) від такого відступлення. При наступному продажу (погашенні) електронних грошей витрати, понесені платником податків, визначаються в розмірі фактичної (договірної) вартості електронних грошей, сплаченої агенту емітента, а доходи – в розмірі фактичної суми коштів, отриманої платником податку від такого продажу (погашення).
Дохід від операцій з електронними грошима включається до складу доходів платника податків за результатами звітного періоду, в якому здійснюється продаж електронних грошей. При цьому якщо витрати, понесені платником податку на придбання електронних грошей, перевищують доходи, отримані таким платником від наступного продажу таких електронних грошей або операцій з їх погашення, таке від'ємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання електронних грошей.
Витрати на придбання електронних грошей відображаються в момент отримання доходів від їх подальшого продажу.
"Вісник податкової служби України", січень 2012 р., №2
Статтею 5 Декрету про валютне регулювання визначено, що для здійснення
валютних операцій, в тому числі діяльності з обміну валют, банкам та іншим фінансовим установам необхідно мати генеральну ліцензію, яку видає Нацбанк України.
Порядок здійснення операцій в іноземній валюті банками та іншими фінансовими установами, які отримали відповідну ліцензію, встановлено п. 14 ст. 7, п. 1 ст. 44 Закону №679.
Банки та фінансові установи при здійсненні валютних операцій зобов'язані подавати до Нацбанку України звітність, складену за нормами бухгалтерського обліку та з використанням даних бухгалтерських балансів і аналітичних рахунків бухгалтерського обліку з урахуванням значень параметрів аналітичного обліку, в тому числі в щоденному режимі за формою №521. У звіті наводяться обсяги придбаної або проданої готівкової іноземної валюти, виключаючи обсяги іноземної валюти за конверсійними операціями згідно з Правилами, затвердженими постановою №124.
Підпунктом 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу визначено, що у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу.
У разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти.
Під терміном "балансова вартість іноземної валюти" розуміють вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу, а під терміном "вартість іноземної валюти на дату здійснення операції" – вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату здійснення операції (пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу).
Оскільки постановою №124 встановлено щоденний режим подання банками та іншими фінансовими установами даних балансу щодо здійснених операцій з купівлі та продажу іноземної валюти, то під балансовою вартістю іноземної валюти для банків та інших фінансових установ слід розуміти вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату здійснення операції.
У разі придбання (купівлі) іноземної валюти за гривні до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між сумою гривень, витрачених на придбання іноземної валюти за курсом придбання, та вартістю такої придбаної (купленої) валюти, визначеною за офіційним курсом на дату здійснення операції придбання (купівлі) іноземної валюти.
При здійсненні операції з продажу іноземної валюти за гривні до складу відповідно доходів або витрат звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між сумою гривень, отриманою від продажу іноземної валюти за курсом продажу, та вартістю такої проданої валюти, визначеною за офіційним курсом на дату здійснення операції продажу іноземної валюти.
У разі придбання (купівлі) іноземної валюти за іншу іноземну валюту до складу відповідно доходів або витрат звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між вартістю придбаної іноземної валюти, визначеною за офіційним курсом на дату здійснення операції, та вартістю проданої валюти, визначеною за офіційним курсом на дату здійснення операції.
Таким чином, при здійсненні конвертації іноземної валюти визначення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти проводиться на кожну дату здійснення операції придбання або продажу іноземної валюти та на дату звітного балансу на весь залишок іноземної валюти відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому позитивне значення курсових різниць враховується у складі доходів звітного періоду, а від'ємне значення курсових різниць враховується у складі витрат звітного періоду (пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу).
Оподаткування фінансових послуг, пов'язаних з обігом електронних грошей
Електронні гроші – це одиниці вартості, які є грошовим зобов'язанням емітента (п. 1.3 Загальних положень постанови №481).
Грошове зобов'язання – це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Порядок оподаткування операцій з відступлення права вимоги грошового боргу встановлено п. 153.5 ст. 153 Податкового кодексу. Відповідно до цього пункту з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.
При першому відступленні зобов'язань витрати, понесені платником податку – першим кредитором, визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість, за фінансовими кредитами – у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення відповідно до вимог Податкового кодексу, а за іншими цивільно-правовими договорами – у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку – першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умови, що таку заборгованість було включено до складу витрат згідно з вимогами Податкового кодексу.
Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу доходу платника.
Якщо витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), перевищують доходи, отримані таким платником від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, від'ємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги третьої особи.
Враховуючи викладене, платник податку на прибуток в окремому обліку фінансових результатів операцій з правами вимоги має відображати їх у такому порядку: при першому відступленні зобов'язань витрати, понесені платником податку – першим кредитором (агентом), визначаються в розмірі фактичної (номінальної) вартості випущених емітентом електронних грошей, завантажених на електронний пристрій, який перебуває в розпорядженні агента. До складу доходів включається сума коштів, отримана платником податку – першим кредитором (агентом) від такого відступлення. При наступному продажу (погашенні) електронних грошей витрати, понесені платником податків, визначаються в розмірі фактичної (договірної) вартості електронних грошей, сплаченої агенту емітента, а доходи – в розмірі фактичної суми коштів, отриманої платником податку від такого продажу (погашення).
Дохід від операцій з електронними грошима включається до складу доходів платника податків за результатами звітного періоду, в якому здійснюється продаж електронних грошей. При цьому якщо витрати, понесені платником податку на придбання електронних грошей, перевищують доходи, отримані таким платником від наступного продажу таких електронних грошей або операцій з їх погашення, таке від'ємне значення не включається до складу витрат або у зменшення отриманих прибутків від здійснення інших операцій з продажу (передачі) або придбання електронних грошей.
Витрати на придбання електронних грошей відображаються в момент отримання доходів від їх подальшого продажу.
"Вісник податкової служби України", січень 2012 р., №2
Комментариев нет:
Отправить комментарий